Історія сталася десь 4 роки тому. На телеканал, де я тоді працював, надійшло замовлення про комерційну зйомку для одного з підприємств, що виробляє м'ясні вироби.
Зазвичай ти їдеш із журналісткою, берете кілька коментарів, знімаєте красиві кадри виробництва і все. Тут нас одразу насторожило те, що зйомка була о восьмій вечора. І без так званого сценарію. Подумали, можливо, це промах когось із рекламників.
Прояснилося все, коли ми приїхали на місце "події". За 40 хвилин очікування під дощем і намагань сконтактувати хоч із кимось, до приміщення під'їхало кілька мікроавтобусів, із яких "повалили" чоловіки в спортивному одязі з палицями, трубами, битами. Добре, що вони хоч пробігли повз нас. І рушили у бік підприємства, де почали виламувати двері.
У цей момент до нас телефонують замовники й просять знімати весь "двіж" безперервно. Я дістаю камеру й розумію, що забув касету.
Колега знімала на телефон, поки я мчав на офіс. За її словами, ці чоловіки там трощили все, доки не виламали двері складу з готовою продукцією. Далі вони просто їли те м'ясо і "травили" якісь історії. Говір у них був, скажімо так, тюремний.
Коли я повернувся, за кілька хвилин уже приїхала й поліція.
Долю відзнятого матеріалу ми не знаємо. Намагалися дізнатися більше про "тітушок", але все швидко зам'ялося.