— Поруч із Вами у Верховній Раді є люди з недостатньою вищою освітою і мають відношення до певних скандалів. Як Вам така "солянка" і атмосфера в парламенті загалом?
— Політика – це не дитячий ранок новорічний. До цього треба бути готовим. Відверто, думаю, що кількість цинічного бруду, яка завжди була під куполом ВР, із новою каденцією зменшилася. Принаймні, мені хочеться вірити в це.
Проблема нових депутатів не стільки в тому, що вони мають погані чи злі помисли. А в тому, що вони не завжди до кінця усвідомлюють, куди вони потрапили. Що це велика, складна і відповідальна державна машина, у якій кожен нюанс має значення. І вони достатньо легковажно до цього ставляться.
Я сам людина неформальна. Але є речі й правила, які тримають країну. Те, що називається інституціями. Не можна легковажно ставитися до інституцій. Моя найбільша претензія до монобільшості, що вони часто легковажно ставляться до поняття інституцій. Що я маю на увазі? Оце їхнє бажання все проводити в турборежимі. Із одного боку, людям це подобається, бо швидко. Але за турборежимом є величезний недолік: ви можете такого понаухвалювати, що можна потім "розхльобувати" роками. На жаль, це відбувається зараз. Особливо, коли ми говоримо про такі фундаментальні закони, які пов'язані з судовою системою, правоохоронними органами, перезавантаження, які відбуваються через зміни до законів про Генпрокуратуру. Потрібно зупинятися. Адже є реформи, які можна "посунути руками".
Наприклад, як зробити так, щоб приватним підприємцям краще працювалося. Як-то, підвищення лімітів для ФОПів, які наша фракція лобіювала. Це наша Галя Васильченко ввела ці поправки. Це конкретна реформа, яка може допомогти малому й середньому бізнесу краще розвиватися. Чи конкретна реформа розділення власності Нафтогазу, про яку ми говорили.