Єдиний чоловічий
Репортаж із Вікторівського ПНІ
Утримання у клітці на вулиці, диряве взуття та зношені матраци. Таким ще два роки тому був Вікторівський психоневрологічний інтернат. У 2017 році інформація про нього пролунала на всю Україну після того, як у заклад навідалися монітори.
Як з'ясували монітори під час візиту, підопічних поміщали у клітку під час загострень психічних розладів. На той час заклад не мав лікаря-психіатра, який міг би забезпечити належне лікування. Тож, за версією працівників закладу, це був нібито єдиний механізм їхнього вгамування. Цікаво, що у "спокійний" час у цих же клітці працівники лишали свої велосипеди.

Журналісти "18000" побували в закладі через два роки, аби на власні очі побачити, якими є умови проживання в інтернаті сьогодні.

Вікторівський психоневрологічний інтернат – єдиний інтернат у Черкаській області, у якому мешкають лише чоловіки. Заклад розташований у Христинівському районі. Нині тут живуть 160 підопічних.
Експанський маєток
Валентин Ісаков. У минулому - комунальник. Нині - директор інтернату
На вході до інтернату журналістів зустрічає Валентин Ісаков. У минулому – начальник комунальної галузі Христинівки. Останні два роки – директор інтернату. Його попередник пропрацював на цій посаді більше 10 років.

– Хто прийшов із житлово-комунального господарства – працюватиме на будь-якій роботі. Було завдання поставити на ноги заклад – поставили, – розповідає про те, як став керівником інтернату, Валентин Миколайович.

Територія біля закладу чимось нагадує санаторій. Ліворуч від входу в інтернат розкинувся великий яблуневий сад, праворуч – озеро. Загалом на балансі закладу близько 30 гектарів землі. Крім фруктів та овочів, на землі вирощують культури для вигодовування корів, свиней та овець. Отримане від тварин м'ясо та молоко використовують для приготування їжі підопічним.
Вікторівський інтернат розташований на території колишнього панського маєтку. В їдальні навіть зберігся старовинний камін – гордість не скільки адміністрації, стільки підопічних, які радо показують його журналістам.
– Цим будівлям більше 100 років, тут пани жили. Потім революція – пани виїхали. А після Великої вітчизняної з маєтку зробили санаторій для учасників війни. Згодом – психоневрологічний інтернат, – ділиться Валентин Ісаков.

Завдяки стабільному фінансуванню за два роки в закладі вдалося провести чимало ремонтів: замінили труби для водопостачання, провели косметичний ремонт у кімнатах, перекрили в частині приміщень дах, встановили нові вікна.

Окрім того, завдяки підтримці нідерландського фонду минулоріч на базі інтернату створили паліативне відділення, розраховане на 28 підопічних. Тут лежать найскладніші. Голландці допомогли закупити нові функціональні ліжка, а також матраци, на яких можна переносити пацієнтів.

Що стосується нашумілої клітки-ізолятора, то її після скандалу демонтували. Замість неї за ініціативи нового директора встановили альтанку для літнього відпочинку.
«На волі так не поїси»
Підопічний Олег – родом із Києва. У закладі опинився 15 років тому після складної автомобільної аварії. У кімнаті він живе разом із трьома сусідами. Свою стіну прикрасив великою кількістю вазонів. Каже: до них планує купити ще й картину.

За його словами, комфортні умови проживання у ПНІ з'явилися лише нещодавно. А до цього в кімнатах «відвалювалась стеля і скрізь був грибок».

– Я колись у Києві в гуртожитку жив, як на роботу влаштувався. То, скажу чесно, на волі так не поїси. Тут чотири рази на день годують. Кожен день ковбаса, макарони, каші, сир, масло, кефір, какао... Все, що хочеш, – твердить чоловік.

Підхоплює розмову і його колега, який представляється Едуардом Миколайовичем.

– У нас недавно комп'ютери з'явилися, телевізор є – можна дивитися, – доповнює розповідь Олега Едуард.

У межах трудотерапії їх також задіюють до нагляду за худобою. Жителі інтернату запевняють, що роблять це лише з власної волі.

– Нам пальцем тикати не треба – хлопці самі бачать. Прийшли, помогли. Покупалися після роботи, щоб запах не лишався. Душ є, – говорить Едуард.
Юра. У минулому - афганець. Нині - баяніст
Також на території закладу є низка гуртків: вишивка, бісер, ліплення. Колишній афганець Юра зустрічає гостей грою на баяні.

– Ще мені подобається корів пасти. А взимку ми годуємо їх, – розповідає про своє дозвілля підопічний.

Загалом жителів цього інтернату, як і решти, можна поділити на два типи: ті, що потрапили сюди після дитячих інтернатів, а також ті, що набули хворобу з часом, у дорослому віці.

З кожним підопічним адміністрація інтернату укладає договір про надання соціальних послуг, де виписані правила перебування у закладі. Згідно з ним, алкоголь на території закладу – зась. Додає «табуйованості» на алкоголь і той факт, що інтернат розташований далеко від центру села. Дістатися туди можна лише автобусом, який ходить тричі на тиждень – у «базарні» дні. Що стосується цигарок, то їх палити на території закладу можна.

– Коли хтось із підопічних їде в село, завжди прошу попереджувати про це. Адже в нас контингент підопічних різний. Є, наприклад ті, що страждають на дромоманію – це схильність до блукань. До них особлива увага, – пояснює директор закладу Валентин Ісаков.
По інший бік барикад
Водночас в Ютубі нашому журналісту вдалося знайти низку відео, відзнятих колишнім працівником психоневрологічного інтернату. Частина з них були опубліковані наприкінці літа 2019 року.

Автором відео є Роман Дорошенко. На початку цього року між ним і директором інтернату Валентином Ісаковим виник конфлікт, який вийшов за межі закладу і з'явився на сторінках ЗМІ.

Так, за даними "Вичерпно", Дорошенко працював до січня цього року на посаді молодшого медбрата. Ісаков заявляє, що той неналежно виконував свої обов'язки. Натомість ексмедбрат запевняє, що директор закладу змушував підопічних писати проти нього та проти його рідних, що також працюють в інтернаті, заяви.

Дорошенко опублікував низку відео, в яких звинувачує директора у неналежному ставленні до підопічних. Публікуємо кілька з них.

Про кадри, зарплату і престиж професії
Вікторівський психоневрологічний інтернат налічує 100 працівників. З них троє лікарів, які працюють на 0,5 ставки: лікар-стоматолог, терапевт (сімейний лікар) і психіатр.

– У нас один психіатр на весь район. Він працює в районній лікарні, ми його впросили, щоб він на пів ставки взяв ще нас, – говорить Ісаков.

Також у штаті – одна старша медична сестра та п'ять середніх медичних сестер. Близько 40 осіб налічує молодший медичний персонал. Решта – адміністрація, кухарі, слюсарі, водії, соціальні працівники, організатор культурних заходів та інструктор із трудотерапії.
Майя Цапок - серед лікарів-старожилів ПНІ
Чергова медсестра Майя Цапок – одна зі старожилів закладу. Вона працює тут уже 30 років. До цього – у пологовому будинку та ФАПі.

– Мені не страшно вже нічого. Знаю, який може бути приступ, що робити при ньому, які дії треба виконувати. Якщо на чергуванні сумніваюсь у своїх діях, можу зателефонувати до терапевта чи психіатра, – говорить Майя. – Вважаю, що забезпечений інтернат добре. Пігулки, ін'єкції, перев'язочні матеріали – все є. Чистота в нас! У багатьох такої чистоти немає.

Найстрашніший «ворог» інтернату сьогодні – робота за кордоном. Час від часу заклад втрачає працівників, коли ті їдуть шукати більшої зарплати в інших країнах.

– Держава має більше працювати над престижністю професії соціального працівника, над їхніми посадовими окладами. Середній медпрацівник при такій складній роботі отримує 5-5,5 тис. грн. Молодші медсестри – взагалі мінімалку. Звідси й відтік кадрів, – резюмує Валентин Ісаков.
Вікторівський психоневрологічний інтернат у цифрах
160
підопічних
100
працівників
10 млн грн
витрачено з початку 2019 грн
Станом на початок жовтня 2019 року на утримання підопічних Вікторівського психоневрологічного інтернату витрачено майже 10 млн гривень.

За даними активістів Dozorro, керівництво закладу, як і решта колег з подібних установ, зловживає своїм правом до укладання прямих безконкурентних угод, а також уникає виконання розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації про здійснення допорогових закупівель. Згідно з розпорядженням голови ОДА, закупівлі товарів від 20 тисяч гривень мають здійснюватися виключно через систему ProZorro. Проте керівництво закладу виходить із цієї ситуації, укладаючи протягом дня кілька договорів з ідентичним предметом вартістю менше 20 тисяч грн.

У департаменті соціального захисту цю практику особливо не коментують і обіцяють розібратися. Водночас як повідомили виданню 18000 у громадській організації "Молода Черкащина", що є учасником Dozorro-спільноти, активісти ГО неодноразово зверталися до керівництва Черкаської ОДА щодо подібних зловживань ще у 2017 році, проте ситуація протягом 2018-2019 років не змінилася.

Основними постачальниками предметів вжитку для підопічних Вікторівського психоневрологічного інтернату є група ФОПів, що зареєстрована переважно в Черкасах та Черкаському районі та працює з усіма закладами системи. Детально про цих осіб читайте у наших наступних матеріалах.
Середня вартість товарів, що постачалася до закладів протягом 2018-2019 рр.:
Текст підготувала команда "Вісімнадцять три нулі", відео Сергія Преснякова

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є відповідальністю виключно ГО "Черкаська інформаційна агенція 18000" і необов'язково відображає погляди Європейського Союзу.
Made on
Tilda