19-го квітня цього року набула чинності нова редакція закону "Про публічні закупівлі", яку в експертних колах прийнято називати "Другою закупівельною революцією". Замовники (читайте – розпорядники бюджетних коштів) з горем пополам "приловчилися" за три повних роки жити з наслідками першої, а от друга їх точно застала зненацька.
У чому суть? Згідно зі змінами, відтепер розпорядники наших з вами спільних грошей зобов'язані проводити конкурентні закупівлі починаючи від 50 тисяч гривень. Раніше цей поріг становив 200 тисяч гривень для товарів та послуг і 1,5 мільйона – для робіт. Утім законодавець вирішив, що цього недостатньо для забезпечення прозорості використання коштів і запровадив "спрощену закупівлю", яка по своїй суті є правонаступником допорогової і, відповідно, не є такою регульованою, як відкриті торги (в простонародді – "тендер"). Втім навіть попри відсутність жорстких законодавчих рамок проведення таких закупівель, вони мають бути конкурентними, а отже – публічними.
Попри заяви та декларації місцевих чиновників, "публічність" і "прозорість" поки не є однозначними синонімами їхніх дій. Відповідно і закупівлі за такими принципами не є пріоритетом для більшості органів місцевого самоврядування. Останній тиждень це доволі однозначно продемонстрував. Поки одна частина суспільства та чиновників боролися із пандемією COVID-19, інша частина чиновників та невеликий клапоть суспільства активно штампували договори за давно перевіреними мотивами та принципами: де перевага явно на боці "надійності" та перевірненості постачальника чи підрядника. Публічність і конкуренцію вирішили залишити на потім.
Аби зрозуміти розмахи чиновницької активності цього тижня, варто порівняти дві цифри. За останній тиждень у системі черкаські замовники оприлюднили 2700 звітів про укладені договори загальною вартістю майже 350 млн гривень. За аналогічний період минулого року було оприлюднено 760 звітів вартістю 62 млн гривень. Таким чином зростання більш ніж показове: по кількості договорів – у понад три рази, по їхній загальній вартості – у майже шість разів. Бажання уникнути конкуренції – очевидний факт.
У 10-ці лідерів, що уклали найбільшу кількість договорів з найвищою загальною вартістю, переважно органи місцевого самоврядування – департаменти Черкаської міської ради, об'єднані територіальні громади, а також природні монополісти. Далі ми детально зупинимося на тому, що і у кого вони купували минулого тижня. Варто одразу наголосити, що більшість угод поки не виконані і не підкріплені живими грошима. Проте це не завадило розпорядникам поспішити "зацементувати" їхнє виконання за обраними в ручному режимі постачальниками чи підрядниками.